Статьи

З людиною на плечі

Чомусь дивлячись на світлини цієї запланованої акції, я згадую вірш Івана Малковича «Із янголом на плечі». Тільки тут уже у ролі наставника виступає людина. Наставника мистецьких поглядів і уподобань. 

У 90-х, для людей, які проживали у країнах колишнього Радянського Союзу, слово «перформанс» було зовсім незрозумілим. Хоча звичайно його тоді ще не вживали. І те що зробив Анатолій Осмоловський, було якоюсь диковиною.

Завдяки фото, які збереглися до наших днів, ми можемо дізнатися, що ж саме продемонстрував митець  у 1993 році. Без фотографій у таке можливо б і не кожен повірив. У цьому випадку, як і у багатьох інших фото виступає документацією перформансів. Фактично, таким же чином після того, було задокументовано ще багато подібних подій.

Чим же прославився саме Осмоловський? Він будучи молодим художником, вирішує відкрити Москві нове мистецтво, якого на її теренах до того часу не існувало, або й існувало, але відомим було незначній кількості людей. Він наймає кран, який підіймає його на висоту плеча пам’ятника Маяковського, на яке успішно збирається і сідає. Назад же кран мав приїхати лише через пару годин.

Головним у цій історії був результат. Жодна людина, яка проходила поруч не залишила поза своєю увагою вчинок молодого художника. Хоча враження очевидців були неоднозначними. Але, нарешті стало побаченим обличчя нового мистецтва, яке так активно про себе заявляло.

Треба згадати, що то були складні часи, зруйнувалася одна з наддержав і нові незалежні країни починали побудову власного шляху розвитку. Цей час можна назвати, часом пошуків. Для людей мистецтва він був надзвичайно важливим, адже про те що боялися говорити раніше пошепки, сьогодні кричать. Так, і Анатолій Осмоловський, своєю акцією говорив людям, що мистецтво не можна підкорити жодній владі, поставивши йому пам’ятники і зробивши його історією, а не життям. І навіть той авангард, який так довго не визнавала тоталітарна влада не підкорився їй, а лише регенерував у інші стилі. Якщо влада чинить проти народу і йому не на користь її треба виправляти, і ставати їй в опозицію, щоб бути почутим. Мистецтво, як і добро має бути з кулаками.

Фотографії перформанса були зроблені Ігорем Мухіним, досить відомим московським фотографом. На Тріумфальній площі перформер не просто  сидів на плечі Маяковського, а й курив «буржуйські» сигарети, які були  певним кричущим символом. Назва цієї запланованої події специфічна - «Мандрівка Нецезеудік до країни Бробдингнегів», вона апелює до творчості російських футуристів, теж виступаючи певною абракадаброю, але вже сучасного значення.

Митцем були проведені й інші акції, такі як «Слово» і « Вказівний палець». Аля ц,я на мій погляд, є більш відомою і її фотографії особливі. Без цих фото ми б можливо й не знали  про той перформанс і ті ідеї, які хотів донести до нас Осмоловський. Відтоді фотоперформанс стає досить поширеним способом висловити свою позицію у рамках мистецьких засад.

Ольга Карлова

Добавить коментарий
Новости могут комментировать только зарегистрированые пользователи